http://www.stihi.ru/2010/08/24/3911
Пересохшие листья каштанов
Прошуршат под ногой в лебеде...
Я звонить тебе, милый, не стану -
Растворюсь в предосенней беде -
В небе выжженном, сумрачно-мглистом,
В порыжелой от зноя траве,
В си-минорной фантазии Листа,
В "Болеро", что подарит Равель,
В неизвестности пыльной дороги...
Пусть в церквушке звонит благовЕст -
Знаю, грешнице и недотроге
Места нет... средь Христовых невест...
***
Передосінь..І листя каштанів
Під ногами шурчить в лободі...
Я дзвонити, мій любий, не стану -
Розчинюся, розтану в біді,
В небі попільнім, хмуро-імлистім,
В ржавих травах спекотного літа,
І у світі Равеля барвистім,
В сі-мінорній фантазії Ліста...
В невідомості шляху сум вижнеться -
Хай в церковці б'є дзвін благовіст...-
Знаю, певно, цнотливій та грішниці
Не бувать між Христових невіст...