Я живу у великому місті,
Де вміститься десять Києвів,
Тридцять чи скільки там Львовів.
Тут багато вітрів, і з трьох сторін – море.
Тут багато котів, тут багато чужої мови.
Незвичні погодні умови.
Півмісяці, храми, повні вогнів ночі.
Чорні і кавові очі.
Пароплави з Європи в Азію,
(тут варто ввімкнути фантазію)
Книгарні, вузенькі вулиці...
Іноземці, читай, прибульці.
Підвіконня кімнати гуртожитку
Листівки, молитви, музика.
Життя на застібнутих гудзиках...
Невимушена самотність
Разом із гарячим чаєм.
Інколи я сумую,
Але більше – скучаю.
Забута навмисно поезія
Страшніша чиєїсь зради.
І я вже точно не впевнена,
Чого же я тут заради?
13.12.2009