***

На скронях іній вимальовує знаки…
Питає дороги :»Кудою дійти??»
Невже заблукали тумани вночі?
Не почули годинника сповідь?

12:20! 12:20!
Невже у цьому щастя сироти?
Зупинись… Обернись… Все, досить, ДОСИТЬ!!
Відчуваєш?  1, 2, 3, 4, 5… Стоп!

Годинник вибиває ритми для тебе ¬–
Слабкого, німого, смішного, чужого…
Він вбиває в тобі ТЕБЕ!
Такого справжнього, мінливого, єдиного, такого рідного…