Снiг

Забияка Светлана
О, так – цей сніг
Помре на півдорозі –
Гарячі руки
Шансу не дають…
А я в облозі,
У зими в облозі.
Закрила очі – в хованці – я жду.

О, я  як страус,
Голову поглибше
Занурила в пісок
Твоїх «прости»,
То, може, перегримає
Й не блисне?
То, може, все ж мене кохаєш ти?