Парасоля
Забияка Светлана
Ношу з собою парасолю, мов кару:
Вона така довга і зачіплива-
До всього їй треба доторкнутися
Своїм гострим кінчиком.
Аякже, залишилася без діла
І нудьгує:
Дощ обіцяв бути - і обманув.
© Copyright:
Забияка Светлана
, 2010
Свидетельство о публикации №110102407805