Я-осiнь

Забияка Светлана
Я – дівчинка-осінь:
Зарюмсаний носик,
І щічки солоні –
Сховалась в долонях.

Я – дівчина-осінь:
В короні волосся.
У вітру-заброди
Питаю погоди.

Я – жіночка-осінь:
Наплакалась – досить!
Розкриті долоні:
Де сонце? Хоч промінь?!