Скажи

Монолог
Скажи, що ти мене кохаєш
Поміж світів, поміж усіх
І що нема кінця і краю
Любові - і що ти так хтів.
Скажи, що пам’ятаєш очі,
Мої нестримні почуття,
Мої слова, зі мною ночі
І як сплелись наші життя.
Скажи, що я – твоє натхнення,
Що пишеш знов мені вірші,
Що ти – моє благословення,
Що, як не поруч, ми сумні.
Скажи, що кожен раз чекаєш,
Щоб в душу зазирнула я,
А я скажу, що я кохаю
І що в очах – твоє ім’я.