Не шукай свого даху
У безоднях кар’єрів,
Ні у запаху вітру
Ні на крилах птахів.
Бо це вихід на страту
Пошук щастя в пустелі,
Спрага спалаху світла
У глухій темноті.
Не будуй своїх замків
На піску в час відпливу,
На секундній зупинці
Не ступай на перон.
Бо від’їде твій потяг,
Разом з ним і надія,
Як маленька рослинка
Повернеться в лайно.