МИТЬ МИНУЛОГО КОХАННЯ.
Долетіли спогади,про те,що вже не повернути,-
Не відтворити подій,про те милування,яке було,
Але в сутінках голос прагну твій почути-
І пригортати до тіла,цілувати губи, пестити чоло.
Вітерць з півдня, приніс мені на цю мить сподівання-
Вітер з півночі,надію мою на побачення забрав,
Хвилини та почуття,з тілами оголеними дорання-
Коли Ти,пестила ніжно мене,а Я тебе палко кохав.
Горіла в вогні,палаюча мить неземного кохання,-
Дозволили гріх,щоб пізнати хвилини вічного щастя,
Мелодія двох невгамовних,оголених тіл,лунала до світання-
Неземних почуттів любові,що схопити назавжди невдасця.
Мудрість любові,сильніша за мрії двох закоханних-
Перша зірвана квітка,надовго залишиться зі мною,
Найкраща мить почуттів,з потягом тіл сполоханних-
Хоч думками та спогадами, помилуюся кохана тобою.