Твої пацифістські наклони кривою то вгору то вниз.
Так хочеться здерти шпалери й щоками тулитись до стін.
Жива - нежива. То не прочерк а просто дефіс.
Привчаю себе не дивитись униз.
А сльози повзуть по щокам бо густі.
Згребти б усе небо у банку й добряче збовтати.
Зібрати б ті залишки мрій в кофеїнову купку.
Придурок! Вали комусь іншому ртуть у печінку втирати!
;Ти дзвониш? Е... Вибач.Розбилась на кахелі трубка.
Твої "усі пусі" доводять мене до екстазу.
В моїй п'ятій точці ще грає дитинство.
За своє серденько, щоб знав, я "тягнутиму мазу".
Здійсни самогубство - стрибни з обідка унітазу!
А хочеш я скою жорстоке тебе убивство?!