Жив на Україні один собі пан
Мав він маєток й доволі селян
Панська натура шляхецькая честь
в кожного пана у крові то єсть.
Служив в того пана конюх Іван
Не раз був він битим, як сердився пан.
Поганий настрій чи в карти програв
У всьому то винен покірний Іван.
А раз у неділю здумалось пану
Містом проїхатись у ридвані.
Сірий в яблуках - улюблений кінь
Біжить, аж гарцює шляхом рівним
На козлах сидить незміний Іван
- А, що це Іване, там вдалині?
- А ну придивися. Не видко мені?
Іван придивився , каже - Ридван, на козлах сусіднього пана Стефан.
Підїхали ближче і точно ридван.
Пан Мацієвський - маршалок шляхетний
Побачивши пана зрадів йому щиро:
- Дозвольте мій друже до вас приєднатись. Я їздив у справах та ось мій ридван наскочив на каменя винен Стефан. Колесо відлетіло і тріснула ось.
- Сідайте шановний - посунувся пан
Гість мовив - Зенкую - і сів у ридван
Ресори, аж ахнули від ваги, такої наруги ніколи не знали і тихо скрипнувши колеса відпали.
Остались без брички пан і Іван
- Хто ж їм відновить тепер шарабан?
Сварились пани над шляхом курним
Стефан був битий і Іван разом з ним.