Зронив поет перо.Затихла ліра...
Стежина заблукала в куширях...
Це не печаль - життєва проза,
А Муза в інших десь краях.
Не зник поет - він просто спочиває
У тихому гаю на березі ріки;
Пустує вітерець,вода співає,
А поміж хмар літають ластівки.
Це просто літо - старшим став поет,
Пегас частіше в гості залітає.
Можливо він не пише вже сонет,
Та серенаду в серці зберігає...
9.08.2002