Ночь и август

Валюша Александрова
23.08.08
01:10
«А»:   НІЧ
Ніч у серпні. Темна, довга, тиха.
Все заснуло, тільки ходить лихо,
Та довкола у шибки щось заглядає:
Лихо плаче, і голосить, і ридає.

Люди сплять. Ніхто пускать його не хоче:
Що ти ходиш, що ти прешся проти ночі?
Ти тікай в підземний край, де душі гинуть,
Небокрай тебе уже давно покинув.

Дай спокійно людям добрим відпочити,
Бо на завтра треба сили відновити.
Бо із рання треба в полі працювати.
Люди просять в Бога щастя, як не знати?

Замість себе ти пришли людям кохання,
Їм з коханням, щоб зустріть щастя світання,
І у праці благотворній відродиться,
І у дружбі по-новому всім відкриться.

Лихо, лихо. Я прощаю всі образи,
Зрозумій, запам’ятай ти це одразу.
Я люблю. Я ненавидіть не умію,
Хай мене сердечко любе зрозуміє.