* * *
поцелованный каждою буквою
расчлененных твоих слов
я терплю с губами опухшими
и сусальна жара основ
и хочется выпить лишнего
развалиться ничком средь трав
и дико хочется скрытного
чтоб не выругал чтоб собрал
месяц смел наши пальцы стертые
поделить успел ворожбу
разделю тебя нынче поровну
по рюмашке им всем налью
дам потрогать им дам пригубить им
каждый жест будет трижды повторен
дева кара как дева обида
за тобою глаза закроет
а когда с девяти зеркал
белый мозг твой тебя отринет
ты поймешь что эти клавиры
ни одна не отмоет река
* * *
поцілований кожною буквою
розчленованих твоїх слів
я терплю в мене губи попукали
є сусальна жара в землі
є потреба випити зайвого
розчахнутися серед трав
є шалена потреба заднього
щоб не вилаяв щоб зібрав
місяць стер наші пальці об порох
ворожбу поділити встиг
розділю тебе нині порівну
по келішку кожному з них
дам потриматись дам пригубити
кожен порух повториться тричі
діва кара як діва обида
за тобою закриє вічі
а коли з дев`яти дзеркал
в тебе випорсне мозок білий
здогадаєшся ці клавіри
не відмиє жодна ріка