Чому ти застив невдахо,
почув брехню,чи не так?
А зорі збились під дахом,
Дивлячись в сльозний жах.
мій поцілунок холодний,
губи твої тремтять.
хлопчику-ти вже свободний,
як розкрилатий птах.
навіщо прийшов,мій любий...
змінився зовсім твій смак?
Але не змінить мої губи,
та ніжність в моїх руках.
я зорі благала щоденно
кохання мені віддать.
але все дурниці,даремно
І вірити,і благать.
Я зовсім життя змінила,
я іншою стала.Так.
У ревнощів є свої крила,
А у кохання свій дах.
Зустрічи я не чекала.
побачимось...може стать...
Кажеш,я льодом стала...
а з іншими мушу згорять.
Вирушай в далеку путь...
не кажи мені-чекай..
Птахо-невдахо, невдахо- птахо,
мимо пролітай!!!!
4.11.87.