Туди, де ховаються сни,
Де нишком здиха тяжкий біль
Закопую тих, хто все вбив,
Звідкіль не воскреснуть вони.
Та ти,наче Лазар, живий…
Втомилась вбивати тебе
Будь ласка, помри назавжди,
Не муч ні мене, ні себе.
Хутчіше,поквапся, мершій!
Твоє кладовище за рогом.
Про мене всі спогади вбий,
Назавжди забудь цю дорогу…
Не треба вертатись назад,
Вже зібрані всі твої речі,
Підступний, улесливий гад,
Присутність твоя недоречна.
Втоплюся в ріці забуття,
Тебе покладу в домовину,
Навмисне споганив життя,
Але я тебе не покину.
Прийду раз на день..чи на два..
Тобі покладу гарні квіти.
Щоб зник, захотіла сама.
Та себе нікуди не подіти….