ТЕПЛІ КРАЇ
Маленьке, сіре пташеня,
Ледь-ледь що вбилося в пір’їнки,
Поволі крильця розправля…
І вже покинуло домівку!
Навряд чи повернеться знов,
Воно до рідного гніздечка.
За обрієм гаїв, дібров…
Життя доволі небезпечне!
Під гнітом різних ворогів,
Воно зміцніє, стане мудрим!
Достигне кращих берегів…
І знову пташенята будуть!
Маленькі, сірі, незграбні.
Природа-матінка такая.
Летим у теплії краї…
І знов додому повертаєм!