Посміхаєшся мені ти з фотокартки –
Наче вчора все це відбулось…
В пам`яті і досі наша зустріч,
Горе з кров`ю в серці запеклось…
Як душа до тебе птахом лине,
Як відчуть бажає знов тепло…
І куди ж кохання наше зникло?
Наче буревієм віднесло…
********************************
(Перевод Беллы Коптенковой
http://www.stihi.ru/avtor/bellarober)
С фотографии смотришь с улыбкой,
Будто всё это было вчера...
Наша встреча в душе пела скрипкой...
Где любовь? То была лишь игра...
Как душа к тебе птицей несётся,
Как хочу ощутить я тепло...
Испарилась любовь, не вернётся...
Словно ветром её унесло...