04.10.08
09:20
«А»: ЖОВТЕНЬ
Початок жовтня, ще дерева всі зелені, майже.
Ще майже літо, бабине, авжеж.
Ще сонце тепло світить, та одначе
Вже другий місяць осені іде.
Вже майже осінь, та ми літо пам’ятаєм
Його тепло і ласку, і вогонь.
Це літо справді було дуже жарким,
Та павутинням забуття його не тронь.
Я люблю осінь, я до осені готова,
Хоч в душі моїй весна буя.
Мій травень любий, пам’ятаю тебе знову,
І квітами весняними душа сія.
Горить душа і листя запалає,
То осінь фарби вогнянії розпуска.
І пензлем золотим, жовтим, багряним,
Засвітить певно і моя сумна душа.
Ще квітнуть квіти і пташки весну згадали,
І люди бачать дивну цю красу,
Багато що ці люди уже знали,
Але роботу треба зробить всю.
Ми – вчителі, нас пам’ятає школа.
І президент лиш в наш святковий день.
І учні теж про нас хороше знають,
Що вони люди, а не в лісі пень.