* * *
Толику Днистровому
убегают поэты от наскучивших полчищ
им уставшие кости никто не полощет
последний ли первый заладили снова
на голой ладони черешни бардовой
подушка губастая покроется потом
блуждает по миру скорби робота
и верит не верит и любит не любит
но у каждого слова покусаны губы
поэтам нужно искать гяура
их горло подточено птицею хмурой
проклеваны гланды и горла растерзаны
кому подарить этот шанс на бессмертие
это выдумка просто это чары за чару
печально качать тварь безумную нашу
оклад небольшой и цены умеренны
вот так на земле расплодились неверные
* * *
Толікові Дністровому
поети втікають від знуджених полчищ
їм втомлені кості ніхто не полоще
заладили знову останні чи перші
на голій долоні червоні черешні
губата подушка вкривається потом
блукає по світу глобальна скорбота
і вірить не вірить і любить не любить
що в кожного слова покусані губи
поети повинні шукати ґяура
їм горло надточує птаха похмура
подзьобані гланди і горла роздерті
кому дарувати цей шанс на безсмертя
цей витвір уяви ці чари за чару
печально гойдати причинну почвару
платня невелика та й ціни помірні
отак на землі й розплодились невірні