* * *
одноактовый день докипал как смола
нет ни сердца вокруг на бескровных дорогах
и искривленный берег как нудный мулла
в полумраке покорно запрятался в бога
но губастую мы обрывали хурму
фасовали барханы и очи кололи
о лихое проклятье — однако ему
вряд ли сбыться судилось судьбою
сами мы каноничны как глаза расчет
охранит ворожба нас от пола до крыши
а запачканный месяц течет и течет
и запачканный город под ноги к нам тычет
* * *
одноактовий день відкипів як смола
на дорогах безкровних ні серця - нікого
і покручений берег нудний як мулла
заховався покірно у темінь до бога
але ми ще зривали губату хурму
фасували бархани і очі пороли
об суворе прокляття – таке що йому
не судилося певно здійснитись ніколи
ми самі канонічні як розріз очей
рятівна ворожба від підлоги до стелі
а забруднений місяць тече і тече
і забруднене місто під ноги нам стелить