Що там - за вічною межею,
Де час рікою не тече,
Де кров запечена іржею
Й незнане другове плече?
Що там - де вже немає болю,
Бо прогоріло все до тла -
І за собою, і з собою
Ані словечка, ні тепла?
Чи там, де незворушний спокій
Бездумно душу колиса,
Пощезнуть помисли високі
І цим вдоволиться душа?
Бездушне вічне панування
Чи почуттів гарячих мить?
...Зоря зарожевіє рання,
Веселий дощик зашумить,
І ти мені всміхнешся рідно,
Назустріч вибіжить онук...
Не зникне й там усе безслідно,
Як пам'ять житиме побідно
І у живому слові - звук...