Надвечір'я. Лілове мрево.
Голубіють в гаю сніги.
Хмурі й строгі стоять дерева
І величні, немов боги.
Наче вихор, промчать гринджоли,
Тишу струсить дзвіночків мідь.
Вслід завією білі бджоли
Встигнуть в захваті заніміть.
Приморозить морозко тіні.
До небес прикиплять гілки.
І в космічному павутинні
Будуть довго тремтіть зірки.