В моєму серці боряться дві сили,
Одна це та, що я її люблю.
Вона така прекрасна, добра й мила,
І я віддав би волю їй свою.
А друга сила - ненависть до неї,
Це той вогонь, що серденько спалив.
Ти не прийняла пристрасті моєї,
Як ніби хтось у груди ніж всадив.
Все ж далі йду дорогою своєю,
На захід сонця, де дзвенить струмок.
Я не шукаю милу наче фею,
Та не справляюся з навалою думок.
Я думав, що у нас все вийде гарно,
Я пристрасно кохав тебе як міг.
Але кохання опинилось марним,
Усе що мав - поклав тобі до ніг.