Не тій присвячував свої вірші,
Не тій у них я зізнавався.
Та говорило щось: «Пиши»,
Я так жорстоко помилявся.
Чому тебе я так кохав?
Чому я так тобою марив?
На стіни ліз,волосся рвав,
Як ніби хтось жорстоко вдарив.
Я вистояв на цій війні,
Не впавши,залікую рани.
Таке жорстоке слово «ні»,
Воно не раз іще поранить.
Не «вдарить» більш мене ніхто,
Бо я сильніший став від цього.
Кохання-це як "Спорт-лото",
Я не знайшов ще значить свого.
Не хочу вірити вже я,
Бо їх слова ніщо не варті.
Та зрозумів що не моя,
Цю гру програв, немов у карти.