Вокзал

Любовь Кононенко-Грицюк
            

Я кожну мить в очах твоїх ловлю               
Хотіла я сказати що люблю            
Та комом в горлі стали всі слова
Від розпачу йшла кругом голова.

- Не покидай! Прошу, не покидай!
Не плачу я, не говорю прощай
Вокзалу шум та стукоти коліс
Змішалися і крик мій там завис.

- Кохаю я - тонуло в метушні
Без тебе тяжко, боляче мені -
Не чуєш ти моїх останніх слів
Твій скорий мов на крилах полетів.

Розлучник наш напівпустий давно
Та я стою як свічка всеодно
Вогонь кохання, розставання лід
На серці викарбовували слід.

                17.07.2010