Мiй...

Ганна Осадко
Мій Навчителю, мій Мучителю,
Ніч, як Біблію, перечитано.
Трави скошено. Мито сплачено.
Чи зурочено? Чи пробачено?

Чи стриножено? Розтривожено.
І любистками заворожено,
Заговорено, заметелено,
Полинами полів постелено.

Мій Мовчальнику, мій Пустельнику,
Поминальну мою постеленьку
М’яко встелено – твердо спатиму,
Добрий ангеле, ніжний кате мій.

Темно, Господи! Божеволію...
І біжу-біжу – не на волю я,
І густу ріку переплисти як?
...Відпустив: “Живи” – і згасив маяк...

24.02.2008