26.12.08
20:17
«А»:
Пробач, не знаю, що це значить,
Не можу я собі пробачить.
Сьогодні я неначе спала.
Нічого тобі не писала.
Все як завжди: є дім, робота,
Усі питають наче: хто ти?
Ну що ж, підкинула загадку,
Для язиків, що дуже хваткі.
До «не такої» поведінки,
Як бруд, що липне він до свинки,
На маскарад прийшла в костюмі,
Але пізнали діти любі.
В циганки очі, наче небо,
Й дивитися в ті очі треба.
Й хода, і постать, і постава…
Не удалась мені вистава.
Але вернулась я з прибутком:
Є гривень п’ять – оце здобуток!
Ще буде всім одне бажання:
Полихословити із рання.
Дала я людям привід добрий,
Дай Бог їм щастя і здоров’я,
Віка і радості, достатку,
Для рими треба сіножатку…