...такий туман гіркотний, і така
Твоя міцна, мій Господи, рука,
Що, оминувши втому і оману,
Мене візьмеш – і виведеш з туману,
Дурману і дрімотної потрави
На теплі роси, у солодкі трави,
У травень золотий, на луки згуби,
Де ніжне серце і тремтливі губи,
А поміж жито – чи життя – сліди...
Не відпускай, веди мене, веди...