Примарне кохання..

Дмитрий Компаниец
..Май же сяйво, майже ясно,
Майже день чи майже тиждень,
Чому в серці так полає,
Чому в серці сумно знов,

Ранок, знову не зігріє,
Кава чомусь більш не діє,
І затримка на зупинці,
Мене не приваблює,

Де ти, з ким ти..
..Білий килим..
..Тільки більше він не білий,
Від недопалків як рана,
Я на ньому як примара,

Тиждень, місяць,пазлом склалось,
Час як скло, крихке, прозоре,
Мене дійсність, тягне чомусь,
Покликом у підсвідомість..

..Дощ з думок як струм катує,
..Мозок пам"яттю годує,
Де ти, з ким ти, і чия ти,
Прийди й залишись зі мною..