12.02.09
23:50
«А»:
За десять нуль, і я проснулась,
Бо я сьогодні щось забулась,
Що вірші тре мені писати,
Про це повинна пам’ятати.
Рядочків кілька, трошки рими,
Проходять вірші мої зиму,
Час стрітення і валентинок,
Я опишу уже віднині.
Я сплю. А думка не дрімає,
Вона усе на світі знає,
За п’ять хвилин устигла трошки,
Бо все, що хочеш, вона зможе.
Ось так, сторінка до сторінки,
А ще клітинка до клітинки,
А ще словечко до словечка,
Родивсь у мене вірш вервечка.