Зима

Юля Блюсович
І знову залишилася сама
У цім пустім і необжитім домі
А в серце підкрадається зима,
Воно вже не чекає подарунків долі...

Самотність стала звичною мені
На тротуарах пожовтіле листя
Я бачу перший сніг вже на вікні
А на душі - розірване намисто.

Блакитне небо. Тьмяне сонце.
Птахи вже не співають похвалу йому.
Все навкруги завмерло. Тільки серце
Продовжує любити цю зимУ.