Мамо

Дарина Федирко
Пам'ятаєш, ненько,
Як колись, бувало,
Щось мені насниться-
Страшно так ставало..

Ти тоді підійдеш,
Заспокоїш тихо-
І стає так легко,
І відходить лихо.

Пам'ятаєш, рідна,
Як ми квіти рвали,
Як з тобою разом
Ягоди збирали?

І була усмішка
В тебе, наче сонце,
Що так ніжно ранком
Проника в віконце.

Та роки минули-
І тебе не стало.
Дякую за ласку,
Моя рідна мамо!

2006