Хто це сниться мен серед ноч

Роман Зуев
***

Хто це сниться мені серед ночі,
Хто заглядає весь час мені в очі?
Що за людина з`являється в сні,
Що це за привид наснився мені?

Може, це спогади, може, це біль,
Може, старих почуттів заметіль.
Чи, може, минуле я згадую знов,
Чи то згадав я забуту любов.

Ні, не можливо, щоб це була ти,
Ти вже не можеш до мене прийти,
Адже про тебе забув я давно,
Зникло кохання, померло воно.

Як це незвично і дивно тепер,
Мов би і я з тим коханням помер.
Бачу обличчя твоє осяйне,
Губи твої знову кличуть мене.

Яка ти прекрасна, яка чарівна,
Та ти лише гостя з тривожного сна.
Роками мені ти лише тільки снишся,
Я жити без тебе вже просто втомився.

12.11.2002