Мої літа так швидко промайнули,
Сьогодні я святкую ювілей.
І хоч роки найкращі вже минули,
Дорослі діти, внуки в мене є.
Сьогодні всі вітають мене з святом,
А я сумую глибоко в душі.
Дивлюсь на друзів: всі такі завзяті,
Веселі і, як завжди, заводні.
І я всміхаюсь, ніби молодію,
Підтримую їх витівки смішні,
Плекаю ледь жевріючу надію,
Що буду поряд з ними, як завжди.
Пройшла зима, весна в права вступає,
Природа свій порядок визнає.
У мене ж на волосся сніг лягає
І від тепла весни не розтає.
Та я не буду зараз сумувати,
Життя прожить – не поле перейти,
Радію я, що друзів повна хата,
Я буду в серці день цей берегти.
Нехай зима не сердиться за зраду,
Що не знайшлось їй місця за столом.
Хай келихи вина дзвенять щоразу,
Як пісня, що злітає знов і знов...