всесв т пильний

Владислава Питенина
тягнеться солодка рідина..
мертва точка. Я одна.
Всесвіт пильний. роздяга..
закіпає,мов дуга
ріже сонце й небеса.
 
так незграбно умовля
присипає,мов маля
розмежовує зустрічно,
Всесвіт пильний,та не вічний!
Ти-для мене,-це незвично!
 
ризиково. неприйнятно
тіло дише,але ватне,
і розгубленість з*їдає,
прикро,але я все знаю.
 
 
розмальоване рядно,
Я для тебе? Все одно.
Пильні очі..Всесвіт?
-ні!я встала вдосвіт..
це лише його кохання
ночі темної світання!
 
тягнеться солодка рідина..
скрип замерзшого тепла.
реабілітовані дива..
так,це я! І я жива!