До рідної біленької хатини
у тихому зеленому селі
душа моя самотня лине й лине
лелекою і взимку й восени.
Туди,до глибоченької криниці,
де чистая цілющая вода,
де місяць молодий і білолиций
у вікна,як в люстерка,загляда...
ПРИСПІВ:Пекучий біль у серці не вщухає...
Мені не допоможуть лікарі...
Я добре знаю,що давно немає
ні мами,ні хатини на землі...
Поїду подивлюся на калину,
на соняшник у жовтому брилі,
що гнуться,бідні,до чужого тину
і плачуть, наче сИроти малі...
Хитається зажурена шипшина,
цвірінькають у лузі горобці:
"Від матері сорочка та хустина
на спомин залишИлася дочці..."
ПРИСПІВ:ТОЙ ЖЕ
На тому місці,де стояла хата
повиросли колючі бур"яни...
Тепер я вже старіша,аніж мати,
і сИвіша,ніж сиві полини...
Як хочеться щосили закричати
з отими пташенятами гуртом,
та я боюся матінку злякати...
Хай спить собі спокійно під хрестом...
ПРИСПІВ:ТОЙ ЖЕ