Знову депресія... Знову ніяк...
Знову ностальгія... Я ніби маніяк...
Я гвалтую свій мозок знову і знову...
Згадую завжди одну і ту ж розмову...
Ти сказав, що я не та хто тобі потрібна...
Ти знайшов ту, на яку я не подібна...
Ти знайшов ту, яка виділяється з інших...
Як ти сказав: "Я знайшов останню з чистих"...
Пройшов місяць... Пройшло і два...
Я вже не чую ті слова...
Твоє ставлення до мене змінилось...
А може це я не звертати уваги навчилась..?
Щодня ти пишеш... Кажеш, що сумуєш...
Та у відповідь взаємності ти не почуєш...
Все те прекрасне в мені ти вбив...
Вбив жорстоко... Фразою... Так ніхто не вмів...
Знов повідомлення: "Привіт! Як справи? Ти як?"
У відповідь отримаєш: "Вибач, тепер ти ніхто і звуть тебе ніяк..."
1 квітня 2009р.