Сорок днів пройшло по коханню,
А вже мало давно би забутись
Хоч воно і пішло по-англійськи,
Є надія, що може вернутись.
Я не знаю чому, і для чого
Сподівання придумую марні
І не кажу нікому нічого
Про думки собі притаманні
Сорок днів, а може і більше
Вмерла я у твоєму серці
Згас той вогник яскравий, мов свічка
Та тепер він уже мертвий
Я те полум*я так роздувала
Щоб не змерзло серденько твоє
І ніколи я б не вгадала,
Що захоче свободи хмільної
Сорок днів, як кохання згоріло
Від надмірного щастя і світла
Чи від спеки.. Та все ж дотліло
І надія вже невелика...