Якби не вона я б уже загинув,
Якби не вона життя не було б.
Якби не вона світ би цей полишив.
Якби не вона не було б чого би жити,
А так посміхаюсь, хоч в душі ще рани
Та великії вони.
З нею я ділюся горем
З нею знову оживаю,
Та вірші її читаю
В них себе я пізнаю,
Й завше нею я живу,
Бо других уже не маю.