У людини є нещастя три:
Смерть, старість і погані діти,
Без цих нещасть, як без води,
А з ними – веселі та кохані.
Смерть приходить до кожного з нас
В кінці життя нашого смертного:
У когось холодного, як Кавказ,
А в когось яскравого та теплого.
Старість приходить по закінченні того
Пройденого шляху і чогось нового,
По закінченні молодості і розквіту сил –
Закрились вітрила,і вітер застив.
Кожен в житті мріє про те,
Щоб народити дітей й віддати усе
За те, щоб ростити їх і любити,
Вчити писати, ходить й говорити.
Та діти бувають за характером різні:
Хтось приносить сумні, а хтось хороші вісті,
Хтось слухає батьків, а хтось їх зневажає,
Хтось любить їх і від щастя літає.
Та наші батьки люблять усіх,
Навіть якщо ти їм не поміг,
Навіть якщо ти дитина погана –
Все одно ти дитина їх і кохана.
У людини є нещастя три:
Смерть, старість і діти погані,
Без цих нещасть, як без води,
А з ними – веселі та кохані.
11.12.09