Як солодко іноді згадувати минуле.
Згадувати те, про що вже всі забули.
Всі забули, а я ще іноді згадую,
Серце своє і душу свою радую.
Та це лиш спогади із того,
З того забутого, старого.
Лиш нещодавно я ожила.
Нове життя – старе відплило.
Нове життя… Воно щасливе…
Повне любові, терпеливе…
Старе життя вже не потрібне,
Воно вмирає, воно не гідне.
Воно сьогодні нагадало,
Що серце моє колись вкрало.
Я з ним спокійно говорила,
Сказала, що життя вже мене навчило,
Що він не те, що він минуле,
Що він вже те, що всі забули,
Що в мене є те, що я чекала,
Те, що в тому житті я кохала.
Він – моє теперішнє, моє спасіння,
Моє майбутнє і моє терпіння.
Він той, з ким солодко і добре,
А ти все те забуте котре.
9.09.09