***

Вона вперше лежить на підлозі, вмираючи від болю
Та проклинаючи свою нещасну долю.
Вона зводить все нанівець:
Все те, збудоване ритмом двох сердець.
Вона любить його, та все просто рушить –
Вона руйнує мости, хоча й робити це не мусить.
В руці ті ж ніж і червона стрічка,
А біля неї тече сліз і крові річка.
І ніхто не скаже, що вона не кохала –
Просто безглузда доля її занадто дістала.
                29.11.09