Коли до губ твоїх торкаюсь
Весь світ неначе завмирає,
Своїх бажань сама жахаюсь,
А тіло все, як лід, палає.
Коли лишається півкроку
До тебе близько щоб вже бути
Подих твій несе мороку
І страх, який вже не забути.
Коли лишається лиш слово,
Щоб кинути усе й літати,
Забуду я про все навколо
Й готова все за це віддати.
Коли лишається лиш дотик
Спокусі звабній щоб віддатись,
Стаєш ти ніжним, ніби котик,
Й готова я тобі піддатись.
Коли лишається лиш погляд,
Лиш подих, щоб тебе кохати,
Готова йти наосліп в ніч я,
Лиш щоб могла тебе плекати.
6.10.10р.