НА РОЖДЕСТВО
Горит огнями ёлка в доме,
И блюд двенадцать на столе,
Под белой скатертью - солома,
Кагор в графине, в хрустале.
Мы ж по-другому отмечали
И так любили Рождество!
Его все ждали с калачами,
Оно несло нам волшебство.
Не ёлку, вишню наряжали:
Звезда с фольги, с газеты цепь,
С тетрадок ангелы слетали,
Снег ватный, с дерева - медведь.
Кутья - пшеница, мёд, орехи,
Томился в печке холодец.
А козья шкура - для потехи,
Вечеря - это был венец!
Дорожку снегом заносило,
Скрипели валеночки в такт,
В платке закутанна красивом,
Я шла, не зная слово страх.
Луна дорогу освещала,
Несла я к крёстной узелок,
Собаки слышала как лают,
И смех весёлый за селом.
Исполнив долг тогда священный,
С поклоном говорила так:
«Вам мама с татком шлют вечерю,
За это дайте мне медяк"
НА РІЗДВО
Оригинал
Горить ялиночка багата,
І страв дванадцять на столі,
Я ж згадую те, інше свято,
Різдво, як ми були малі.
Ми вишеньку тоді вбирали,
Зірки - з фольги і з вати - сніг,
Самі сніжинки вирізали,
Ліхтарики, ланцюг, горіх.
Кутя, узвар і з медом пряник,
I млiв на пічці холодець.
Приходив вечір довгожданий,
Калач у вузлик – це вінець.
Несла вечерю я хрещеній,
До стріхи снігу намело,
Та справу мала я священну:
Дійти до тітки за село.
Світив стежину місяць ясний,
Скрипів під валянками сніг.
Був не страшним собачий гавкіт,
З гори лунав веселий сміх.
А я заходила у хатку,
Вклонившись, говорила так:
«Вечерю шлють вам мама з татком,
Даруйте ж ви мені мідяк"
Картинка из инета.