З гірчинкою твій вермут “Пий до Дна”
Ми навхильці п’ємо, і пляшка кволо
Удруге-втретє-вп’яте робить коло,
І нас гойдає ніжна баркарола,
А ніч – бездонна, бо лише одна
У мене, нерішучий гондольєре.
Коханих рук отруйна беладона...
А ти шепочеш: “Mia bella donna”,
Веслом забивши на дурні закони,
Весло поклавши на дурні манери.
Наш вутлий човник зі смішними нами
Накриють хвилі буднів з головою...
Та водорості сивою травою
Зростають під водою, мій герою,
Як сад садів чи пісня над піснями.