І тільки вітер на її вустах,
І тільки смуток у її очах,
І надто зимно на її душі,
І надто пізно для її віршів.
Але вона іще жива,
Але вона була така.
І завжди буде, наче дим -
Сьогодні є, а завтра зник.
Вона завжди одна, сама.
Вона немов отой вулкан,
Сьогодні бігає щаслива,
А завтра плакатиме тихо.
Вона така, така завжди.
Не через щастя, не через гріхи.
В її думках вирує світ,
В її очах вже смуток зник,
Вона щаслива! Та на мить,
Бо знов їй щось болить.
Лови момент, кохай її,
Не залишай на самоті.
Дай подих їй, і серце дай.
Ти часу просто так не гай.
Бо ж тільки вітер на її вустах,
Бо тільки смуток у її очах...
12.12.09