***

Камерні музики, слова найхимерніших муз,
вимушене споживання глядацьких симпатій.
калейдоскопічна, маніакальна,
фото-негативна, анархічна,
велетенська, гіперболічна,
тріпова демократія;
нечисленні мого усвідомлення вумниці та розумники,
каригідний конфуз,
нескінченна апатія.
Книги, зошити; погляди перехожих тіней,
власно, нікчемні години - як обійми тінейджерів.
алкоголічні твої вечори, світе -
тобто "життя, зустрінемось ввечері".
толерантність моїх ідей, і, як останнє, що від людей
"поговоримо за вечерею".

необходимость связей, наркотиков и ****ей.
необходимость верить.

Зустрічі, плани (плани усіх планокурів в мені),
плани і зустріч моїх днів
(власне, не зовсім днів, а ночей переважно),
очі дзеркал, як найстрашніші, найчестніші ваги -
занадто правдиво кажуть,
занадто захоплюються минулим.
мій димовий подруга-гуру
з обличчям Курта (і майже не курить)
посміхається.
я люблю це життя -
мені більше нічого не залишається.

Завтра, опівночі, згасне останнє світло,
то есть у світла почнеться моя амнезія.
бог рятувати не вміє, а я рятувати вмію.
просто мені набридло, все взагалі набридло.
а, не зважайте,
я - звичайнісіньке бидло,
що живе, алкоголить, ****ує
і нічого не розуміє.

а бог - розуміє.