я буду мчати до тебе через невідомі пороги
через прочинені навстіж двері і вікна
усі кордони будуть відкриті для мене
і я буду оббивати собі коліна і лікті
вступати у протестантські угруповання
ходити на бенкети і зустрічі
вбивати душі і забирати награбоване
дивитись крізь дим на наші фото
стискати в руках сніг і пити росу
спотикатись на кожному пагорбі
і падати
конати
вмирати
просинатись
ще раз
падати
воскресати
вставати
писати романси
потім загоювати подорожниками рани
так щоб кров текла через стебла до
коріння рослин і проникала у
холодну землю на якій ти збирала квіти
і так через кожен наступний рік
до весни до нового відродження...
ненавмисно бачити що ти вже з "кимось"
граєш в любов позабувши про клятву
чогось там не досить серйозного
;