Вiд слiв твоiх

Кузнецова Алёна
Ти вправно звів мене словами
Що воскрешають з пекла в небо
Може вважаєш мені це потрібно?
Але вони як стіна між нами…

Ти лукавиш ласкою рук своїх
I тягнешся до мене необережно
Постій, це смішно і поспішно
Я вгадала мету бажань твоїх

Ти хочеш вкрасти мене у весни
Самого себе зовсім не віддавши
Так далеко своє серце сховавши,
Що іншу чекає в кожному сні…